Як мультиварка стала моїм найкращим другом

[VivianFunny]

Моя історія дружби з мультиваркою
 
Раніше мої стосунки з кухнею не складалися. Я навіть яєчню примудрялася спалити або перетворити макарони на клейстер. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я подивилася на це скептично.
 
Спочатку я боялася її навіть увімкнути. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче інопланетний корабель. Але голод не зважає на страхи, і я таки наважилася її увімкнути.
 
На тут знайшла найпростіший рецепт "Ліниві голубці". Назва мене підбадьорила. Я завантажила в чашу фарш, капусту, рис і додала томатним соком. Вимкнула страх і натиснула кнопку "Гасіння" — і затамувала подих.
 
За годину квартирою поплив такий запах, що чоловік прийшов на кухню, здивовано питаючи: "Ти що, справді готуєш?".
 
Коли я підняла кришку, то не повірила своїм очам. Це була їжа, а не щось неїстівне! Пахуча, гаряча і дуже апетитна! Ми уплітали за обидві щоки.
 
Тепер ми з мультиваркою - єдине ціле. Вона не зважає на мою недосвідченість: у ній нічого не горить і не втікає і олія не бризкає на всі боки. Я навчилася розуміти її мову — мову таймерів і режимів. І хоч друзі жартують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.